Зима ховає за колючий дріт
Прозорий саван танцю-заметілі
І рвані рани на тонкому тілі
Хисткого перемир'я. Не політ,

А страх упасти нас веде у бій.
В підвішеному стані наші дні,
Мов самогубці в пошуках рідні,
Якій помститись треба. У мольбі

Схилилися пророки. На коліна
Упала вся велика Україна
І зі сльозами дивиться на сніг.

А правда замерзає… Барикади
Ростуть між нами стінами Еллади –
Кордоном, що по пам’яті проліг.

03.02.14