З високих сосен верховіть
Летять донизу "шапки" снігу,
І ліс від того стугонить...
Не дивина, на те й відлига.

Сніг посірів і став глевким.
В нім, як в багнюці, грузнуть ноги,
Й дзюрчать тоненькі потічки
В розбитих коліях дороги.

Морозна вчора далина
Сьогодні схована в тумані.
Село загублене дріма
В снігів безмежнім океані.

Поміж оголених садів
Хати чорніють острівцями.
Після минулих холодів
Не коптять небо вже димами.

Пом’ята зграя горобців
Сьогодні вилізла з-під стріхи
І так щасливо цвірінчить,
Бо ця відлига їм на втіху.

Нехай погріються малі,
Бо холодам ще бути й бути.
Сніги, сніги по всій землі.
Восьме число і місяць лютий...