Опубликовано: 2014.02.26
Павел КричевскийКолискова. Переклав Анатолій КриловецьМашеньці Машеньці Заснули в деревах останні вже звуки, І з тихим дзюрчанням все ближчають сни. І тишу прозору вітрець п’є з весни До ранку. І ми не уникнем розлуки З піснями трави і пташок угорі – Вони засинають з тобою, дитино. У ніч чарівливу ми двері прочиним, З тобою бродитимем там до зорі. Де морок у келихах квітів осів, Зустрінуть нас, доню, задумливі феї. До ніг наших тихо, неначе трофеї, Довірливо скотяться крапельки слів. І будуть бажаннями срібно дзвеніть Зірки прохолодні в нічних відгомонах. Ми ноти замерзлі зігрієм в долонях До теплого шепоту крон-верховіть. На місячне сяйво удвох навпростець В край снів і усмішок полинем охоче. Злотисту монету у попелі ночі Ми знайдем – ранковий ясний промінець.
|
2014 Оригинал: http://poezia.org/ua/id/37761/personnels © Павел Кричевский |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.