Те хлопченя, що вибігло у двір,
Що не стрічало Путіна й Обами,
Що полягло, мов нота - у клавір,
Убите вчора нашими руками...

Ота бабуся - висхла, мов трава,
Її псалми, щиріші за канцони,
Колись насняться і мені, і вам.
О, пекло нападіння-оборони...

Ці френдстрічки, дискусії, клятьба...
Прозріння зайця, равлика і лані...
Підтримка, наратив, шлагбаум-бан...
І очі Завтра - гострі, ігуанні...

І я ще тут, і я окремо від
Отих, що кров зіп"ють, мов біле пиво.
Колись упав підкошений мій дід.
Знов косарі бредуть у чорне жниво...

Флешмоби.
Вишиванки.
Молитви.
А що для хлопчика зробили ви?