Пророки хмар надулися громами,
Цистерни сліз повисли в небесах,
Націлилися точкові удари
У тім’я літа. Душі при свічах

Невчасно підфарбовують повіки
Відтінком ночі. Куриться туман,
Лягаючи подушками на ріки
Між берегів думок. Висить сумна

Картина перспективи і омани,
Оптичних візій і глобальних мін,
Що бачила усю себе у манні
І для майбутніх надихала змін…

Тепер повисла над, чи, може, між,
Неначе блискавкою виточений ніж.

26.06.14