Ти - лев. І вибрав першу із левиць.
І кинув прайд. І ніс траву і м"ясо.
А з веремії листя, кігтів, лиць
За нами наглядала Аргімпаса...

- Нехай живуть... - сміялася у шовк. -
Дам лад і левеняток... Шир і щастя...
Ти полював. Ти висихав і мок...
І шкірились безхвості та гривасті...

Тоді не знала я висот і яйл.
Мене гойдали сонячні ліани.
А ти крутився в натовпі міняйл...
І малював літак... піски... савану...

- Отам нарешті гідно заживем...
Забудемо тісноту, греблю, ряску...
Ти варта саду, лігва, діадем!
Тебе спіткав - потьмарилась любаска...

...Коли прийшла із саваном зима,
Ти царствено пішов за чорну браму.
Лишив мені картини.
Не сама...
Ти ж левом був. А я... чаїла магму.


2014