Вільна вода - хвильна,
                    горда,
                    та мереживом цупка;
розчиняє хицьку вроду,
              що зі сходу,
              крізь опівдень,
              в обрій заходу проторить,
опануеш, чи?
катма!

Має глечики барвисті,
                   шовкуваті,
      та любистя,
по самосіньке обійстя,
тож - греби собі,
        й не гребуй
               проміж вуса
                           бризкависта –
             чорториїва корчма;

був потурчений у кедзьбуль,
а наразі-бо – втелепа,
  що життєвиє прозори,
        суходол лиш напівкола
        оминає шляхотьма...

як затверджено на сходах
межі гойдів та погордих:
       що некупчений
       та веслий –
прочовняє в хутрім хисті,
благомовчим лускохвістям,
                   по гетьма…

що по випалених скронях,
по завітрених долонях,
    як то є - дорогожичи,
    відзерцем не оковиті  –
ані в омань посполитих,
ані в супровідь відьма…