Пішла пустопаш… Зникло тіло.
Я – гострий промінь між рапір.
Іще учора аркуш білий.
А нині кров`ю крапа Звір...

Не захолону, відмолюся.
Злечу над Ворсклою, мостом...
Тримайтесь, Катрі та Марусі.
Ось-ось поманить Джек чи Том.

Кричіть про волю... Вишиванки
Вдягніть найліпші, оголіть
Засмаглі перса. І до ранку
Під «єс», «о`кей» терзайте сіть...

Не плачте. Ви ж самі бажали.
У таці били, мов у гонг...
Не відхилитись. Труйні жала.
І течки, стоси заборон.

Хай вас втіша Іродіада:
На рік її відпустять з аду.

Нема свого обряду, глею...
Чи варт жаліти Саломею?

Дотанцювались – нагорода...
Така безшия річ – свобода.

Тепер вам кисло, німо, тісно?
А я – ліском, а я вже пісня.



4 травня 2014