Павел КричевскийЛюбовьПеревод с украинского из Валер'яна Поліщука
2014 Валер'ян Поліщук ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому і сам не знаю Коли ударю глумом, як мерзоту, А коли знов впаду гарячим серцем ниць, І часом як образу розіллю смолою, Що зашкварчить душа її дитяча, Мов сірка на огні, То, потім так беру, Так притуляю рану цю гарячу До свого тіла. Що тріснуть груди й увійде неначе Вона у легені мої, у серце, у живіт: Так туго хочеться, Щоб ток її крови в мені потік. Я знаю, Що лишень тоді спокійним стану, Коли в одно фізичне тіло, Як дві гамулки порцеляну, Зіллються в творчому огні Два наші поли. А мозок твердо каже: "Ніколи! Не буде цього, ні! Бо людський рід не стане андрогіном, Як цвіт вішень, чи бальзаміну, На нашій цілині Бо він тоді загине". © Павел Кричевский |
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автораВ случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.