Місяць старий в темнім небі блукає.
Зірочок юних у гості гукає.
А ті регочуть до ранку з старого:
"Прийдемо, прийдемо до молодого!"
Місяцю сумно, сховався у хмари,
Бо розгубив він юнацькі вже чари...
Зірочки! Годі ж-бо з нього сміятись!
Прийде час в місяця вам закохатись.
Бо, на відміну від роду людського,
Місяць до юності знає дорогу.