Лягли на небо хмари килимово
І заховали зоряне намисто.
Та сонечко уранці буде знову,
Бо серпень місяць вже блукає містом

Й під куполом небесної блакиті
Свої відкриють оченята квіти,
Нічним дощем гарнесенько умиті,
Бо це ще літо... Чуєте? Ще літоооо!