Віки збирала долю воєдино,
Етнічні землі, плодоносний край,
Моя страждальна ненько-Україно,
Із Днем Соборності себе ж і привітай!
Пройшла крізь  війни і голодомори,
Із лап імперій вирвалась навік,
Ще кровоточать рани та окови
Тобі  ніхто вдягнути вже б не зміг.
Тебе почули і подали руку,
Відкрили двері в світле майбуття -
Велично йдеш під «Ще не вмерла…» звуки
В спільноту волі, де бурлить життя!