Зв`язки зі світом – три нитчини.
Коти колошкають диван.
Летить пелюстя… мак… тичини…
Блукає Вій між ікебан.
Чорти відкрили бляклі очі.
Запхали в трумнище – не те.
Столочити гаївки хоче,
Хоч і старезний, а росте.

Русалки нишкнуть на подолі,
Той греблі рвав – тепер мости.
А парка тче злидотні долі,
І бубонить: «людва...прости».

Хибкий завіз матеріалу,
То й вовна з кужеля тонка.
Всі розрахунки - по безналу.
Тече Супій – густа ріка…

…В яру капустку трощать кози.
Дід Яшка хвалить картоплі.
Внук захищав метаморфози,
Зловив у передсердя «плі».

Іду - під жаб різноголосся.
Час благодатей, здивувань…
Линяли змії, лиси, лосі…
Ташань шаліла, мов Тайвань.

Та знов туман, лілова тиша.
Там-сям рибалки, ятері.
І Син – по хвилі... Бачиш? Пише,
Як десь охвітно – угорі.

2016
ілюстрація

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1012954668765704&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater