Вдихни і видихни мене.
І світ не вигорить потому.
На кожне щастя неземне –
Земна, невибрана утома.

Двоїться світ на сон і щось
Таке мінливе й невловиме.
Усе, що з нами відбулось, –
Десь на перетині між ними,

Коли ні сонце, ні пітьма
Ні ще, ні вже не мали сили.
Ми за один короткий змах
Могли віддати небо й крила,

Могли довірити свої
Вітрила, промені і висі.
Вдихни і видихни. Й повік
На щастя те не обернися.

20.01.16.