За це Дякую, Боже, за кожен крок, По битому склу іллюзій. За кожен жорстокий, лихий урок, Сьогодні тобі молюся. За те, що спокійно уже живу, Без чого померла б вчора. За сни із жахіттями наяву, За смуток, за біль, за горе. За кожен поріз, і за шлях під відкіс, Сердешно я дякую, Боже, За кожен удар, що тягнув униз, За шрам, за синець за кожен. За зраду найкращих, близьких людей, Що вірила їм, як святцям. За дурість буремних, святих ідей, Яких і чорти бояться. За дощ, де у полі одна в грозу, Блукаю крізь ночі темні, До тебе іду я... біжу... повзу... Лежу я обличчям в землю. За спалах гармат, за зневіру слів, За світ, що немов люстерце, Показує тут,в найтемнішій імлі, Усе найсвітліше в серці. За очі твої, за твоє лице, Осяяне в мить просвіти, Коли розумієш — за це, За це, Все можна в житті стерпіти!
|