Театр ляльок. Прострелені афіші.
Хупавий Карабас. Павучі ніші.
Прибляклі декорації... афекти.
Усім, хто вжився в роль, - палкі респекти.

Не хочу банувати. З неба: "Аве...".
Полином заростатиме криваве.
Намащена оливами гангрена.
Верть виїздить у Ріо, круть - у Вену.

Шукають хату безприхильні біди.
Та хто ж їх візьме: виглядають блідо,
Зітхають, нишкнуть... Просять вин, кулеші.
До мене йде одна: "...впусти...найлегша...
Зате несу неоціненні фори".
Халепи - мурашинням - ізнадвору...

А бджіл вербує Нік, десь верби кращі.
Дуби повірили, залізли в ящик...
І знов гармидер, падають пюпітри.
Радіє серце: борошно в макітрі,
Тож будуть колобки - аж до Маланки.
Театр німих... Замотані горлянки.

2016



https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1062815550446282&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація