Опубликовано: 2016.08.07
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Светлана Луцкова

Сліпий дощ

Він - відчайдух. А кажуть, що сліпий
Короткий дощик - райдуг прахудожник:
Сріблить овес, підсинює люпин
І щедро поливає подорожник.

У краплях неба - трави і кущі,
Веснянки сонця - на обличчі літа.
Чи то між нами - сонячні дощі?
Чи то між нами - сонце дощовите?

Іде і світить, світиться і йде
На верховини і мережки луків,
На білу хату, листя молоде
Раптовий дощ прийдешньої розлуки.

У краплях неба - трави і кущі,
Веснянки сонця - на обличчі літа.
Чи то між нами - сонячні дощі?
Чи то між нами - сонце дощовите.

... А ти коня, коханий, загнуздав.
Я помираю (вкотре?) та, одначе
Злітають руки, і цвітуть уста,
І сяють очі. Тільки серце плаче

У краплях неба...



2012
© Светлана Луцкова
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/44428/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG