Перерозподіл ще трива –
Жадва під себе горне…

Мені ж зостанеться трава
І все,
Що є неорне
І неповторне.
Я траву
Топтатиму босоніж
І відчуватиму:
Живу
На волі ж,
Не в полоні ж
Пожад!
В душі –
Всемирний лад
І злагода всемірна,
І непідлеглість волі влад,
І святість непозірна…
В траві так гарно –
Нанизу
Високого прасвіту
Росинку кожну,
Мов сльозу
Всечесну
І пресвітлу,
Я відчуватиму:
Бринить,
Безсмертям володіє,
А значить, рано хоронить
Палку свою надію!