***
Вірші – сліпі оргазми,
Спалахи на межі,
Крил обгорілі пазли
Там, де душа лежить.
Там, де живе самотньо
Той, хто морозить шкіру,
Той, хто тамує подих
Й тільки у слово вірить.

Вірші – безбожні діти
Бога. Плоди шукань.
Відблиски щемних стрітень
Зболених Інь і Янь.
Босі сліди по снігу,
Голі сніги – на слід.
Сон, що шукає лігво,
Спогад, що смокче під
Лівим ребром розлуки,
Тим, що його нема.

Вірші – це стигми звуків,
Стиснуті у кулак,
Трем і тремтіння після,
Передчуття навзнак…

Лінія долі вірша
Стерта у післясмак.

10.01.17