Опубликовано: 2017.01.20
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Игорь Павлюк

АПОКАЛІПТИЧНІ МОТИВИ (ДО ЦИКЛУ)

Сутеніє кругом.
Ера людства закінчиться, мабуть.
Якщо ми не покинем колиски своєї –
Землі.
Наше місце займуть
Сиротливі знервовані мавпи,
Перехрещені дідом на вічний політ журавлі.

Буде тіло шукати того, що душа наболіла,
Де в космічних глибинах тріпочуть комет рушники.

Якщо є чорні діри,
То є діри білі –
Як у душах людських,
Так і там, де панують зірки.

Я у дірах тих білих шукатиму щастя безкрає,
Як в дитинства мойого дрімучих осінніх лісах.

Що сказати нащадкам?

Не знаю.
Але відчуваю.
«Помоліться за мене.
Я Вам прихилю небеса»...

Адже стану водою, росою, сльозою... собою...
І як зоряний дощ,
Поєднаю висоти глибин.

Сатаніє кругом.

Все чекає остастаннього бою,
Що почався із крику
«Розпни його!»
З горла юрби.

15 січ. 17.

2017
© Игорь Павлюк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/45361/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG