Опубликовано: 2017.03.15
Поэтический раздел: Интимная лирика

Варел Лозовой

***

Хіба ж це любов?
Лиш порнушний онлайн.
Безецне і нице свавілля.
Де в небо, як кров,
кладеш, хіть зборов,
розхристані гострі надкрилля.

Хіба ж це кохання? -
себе ти спитай!
Цинічне, брутальне злягання.
Де зорі і став? Та над ставом – туман?
І бинда святкова світання?

Хіба ж це єднання небес та душі?
Сердець невмолиме спіткання?
Стручки геть порожні
на жом посуши,
що сипались з смерку до рання.

Хіба ж це тремтіння і щем почуття?
До сфер стоголосе камлання?
Не вбрані в весільне, як тра до пуття,
простяглись геть нагі й захланні.

Хіба ж то  так личить
шляхетній чоті порушити кодекс мовчання?
І більше ніколи-ніколи  в житті,
мугикнувши «всьо» на прощання.

2017
© Варел Лозовой
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/45687/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG