На лоні Авраама шрам, як храм, де кожен шов – вівтар ачи надгробок грижі. Асасіни з «Боко Харам» чаяться в пахвах, піхві, тиснуть збиті крижі. Пустеля потопельників прийме дасть їм печеру, меду і акриди. Та все одно уб’є, не віднесе, не відведе фатальний ріг достатку чи кориди у коридорах лабіринту, де ти цноту боронив дочок атенських, та жилка не вірветься, приведе до Левових Воріт мікенських. Там на тебе чигає зради ніж - чингал в обіймах ніжних шлюбної угоди. Бо головне ж – престиж, мій прудкий стриж, заможність, статки, вічна молодість та не змарніла врода. Над лоном Авраама пуп стирчить, випучується Етною, та вглиб спадає Харибдою. Потрібна дрібка - лише мить! Та де її вловить ніхто не знає. https://youtu.be/qTnlWrXDpK0 |