пульсуюча вода пожеж вівтарі скронь я не вірю що вона мертва
різьблені долоні профілем донизу падає срібний дріб'язок дзвенить скільки крові ввижається під шкірою
збовтане мовчання силкується приголосні насотувати на шиї слід від
сюди падає тінь коштовна мов зцілення не вірю що існують камені забути як не було
повторювати одне й те саме кілька днів тоді воно стане правдою повторювати одне й те саме
матінко-заступнице молоко збігає час гусне плівкою життя просте
ніжність непромовляння розріджена німотою

***
нехай тобі не сниться нічого світло-виделка
проштрикує темряву вікон застиглі слова покори
цегла немає проїзду навмисні мушині крила
на склі з того боку де вологість вища вогка темрява снить
майже нічого розповісти про місцевість в якій минають календарні обліки
підсвідоме життя декілька гарних деталей
про які потім забув а можна було їх використати для опису
середня тривалість миготіння за склом ти можливо вражений але не надто
про що розповідати коли нічого не відбувається гнучкі обличчя рухи наосліп
про що розповідати якщо потім все одно ніяк
скільки минає часу коливань кров ртуттю ллється на нові зошити
треба було купувати на цілий рік де гострі поля