Я доню вранці попросив: "Давай поїдем в Сан-Сусі.* Стоять такі чудові дні, І дуже хочеться мені Побуть у парку поміж див... Я років сто там не ходив! В тім світлім парковім краю Весною — наче у раю. Небес безмежная блакить, Пташиний спів навкруг дзвенить. І килим з пролісків завжди Біля озерної води. Там сплять у мармурі віки Лише на відстані руки. Час в парку зовсім не спішить, Він наче ліки для душі Від травм, що нам несе буття. І ти сприймаєш знов життя У всій його живій красі... Ну що, поїдем в Сан-Сусі?" "Татусю! Просиш ти дарма, У парк збиралась я й сама..." * Сан-Сусі — найвідоміший палац Фрідріха Великого з однойменним парком у Потсдамі поблизу Берліна. Нині його внесено до Списку ЮНЕСКО як архітектурно-парковий комплекс, який часто називають "пруським Версалем"...
|