Мені сказали нині, що вже літо... Шкала температури мов дійшла. Мабуть, тому сьогодні буйним цвітом Акація, у травні, зацвіла! А він ще й не добіг до середини! Ох, справді помінялися часи... І все ж скажу, що нинішньої днини Радію несподіваній красі. Коли вона цвіте, це справжнє чудо! З дитинства незабутній аромат... Це правда, я брехати вам не буду, Він поверта роки мої назад, В дитинство босоноге і безгрішне, Тоді вона у червні лиш цвіла... Акація з покровом білосніжним Побіля школи нашого села. О, як же ми тоді розкошували! Сучасним дітям це не зрозуміть. Ми цвітом цим роти всі набивали. Який смачний був з тих акацій цвіт! Весна спекотна, сонця вже доволі, Хоча вона й не вперше вже така. Вдихаю аромат і мимоволі До цвіту моя тягнеться рука.
|