Жерці єдиної родини
гуртом зібрались на конгрес:
повихвалятись, що зробили,
куди нести їм далі хрест.

Прослухали промови звітні,
палало полум"я думок.
Всі нації в громаді рідні,
усім постелим килимок.

Тяжкі гріхи ми відмолили,
дрібних набралися, як бліх.
Молитись кожної хвилини
архієпіскоп застеріг.

Нехай боги нам світять різні.
та бог на небі все ж один.
У нього є багато прізвищ -
себе, як нас, нагородив.

Поміж своїх посперечались,
до думки спільної прийшли:
гребти до мирного причалу,
триматись мрійної мети.

І прийняли одноголосно
ухвалу з приписом: Амінь!
Конфесіям не гризтись розно,
а віри пізнавать глибінь.