***
щоранку дивуюся –
і як небо не трісне
від сміху химер які проповзають
між вікнами що навпроти…
лишень перше проміння
торкнеться стіни
вони завмруть
а я розглядатиму
їхні чудні тіла
і знову подумаю –
з якого виміру вони
для чого тут…
дивен світ