Опубликовано: 2019.01.14
Поэтический раздел: Религиозная лирика

Мэри Морозова

***

тільки я і вікно.
тільки ніч, тільки я і вікно.
на екрані вікна передсмертне осінне кіно.
кольори, прапори.
чорні штори в пітьму опустити.
ще не скінчено гри.
не завіса іще. не титри.

тільки сонця нема.
все ніяк не почне розсвітати.
і кімната – тюрма.
і тюрма – це квадрати кімнати.
і квадрати вікна
світлом місяця тут на підлозі.
моє ліжко труна.
коридорний стоїть на порозі.

і в холодній імлі
грає битими пляшками вітер.
Це не я у вікні!
Ні не я! До ознобу і крику!

Через темінь вікна
Згинь мана! Зе решітчаті грати!
Я дурна! Хай дурна!
Та не хочу, не хочу вмирати!

Ти вікно.
Мій екран, мій роман,
Як могла я таке говорити: «все одно»
Не повір мені, скло!
Тільки жити!
Терпіти і жити!

Тільки я і вікно.
Тільки я і його самота.
Розтирати повіки,
Закусити до крові вуста.
Засинати під ковдрою.
Бачити небо вві сні.
Тільки я і вікно.
І померлі світи у вікні.

2019
© Мэри Морозова
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/49225/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG