Танець Делі

Усюди життя! На ринку в брудній юрбі,
Не потрібна ні вашим, ні нашим, ані самій собі,
Я вдягну сарі. На базарі, немов у борделі.
І танцюватиму танець відчаю. Танець Делі.
Розімкнушви зіниці, як ворота у дні погожі,
На мене будуть дивитися юродиві і перехожі.
Собаки, бомжі і каліки.
Пропікатимуть через повіки
Їх погляди, й пальці якими
Вони будуть у мене тикати.

Я поставлю перед собою
Капелюх для збору в рублях.
І танцюватиму босоніж до болю
На вуглях, на дошці із цвях.
І коли один, найгарячіший вуголь
Серце моє пропече,
Я відчую найбільшу тугу,
І нестачу простих речей.

Танець Делі показує кожен спогад, і кожен рух.
Немов серед німої пустелі злітає самотній крук.
Я всі образи і всі каліцтва
перетворю у рухи,
Коли серце, пропечене наскрізь залізом
Перейде у ноги і руки.
Коли стануть росою сльози мої
І винних шукати не будуть,
До тих пір танцюватиму я на землі
Під власного серця стукіт.

Я танцюватиму, і в рухи веселі
Перетворю усіх бід своїх милиці,
Допоки існуватиме ще світ цей.
Поки серце моє
у світі тім не зупиниться.