Тиха радість нестатків, - проте: вона красива! –
У чарах незрима – в груддях впливова! – мізерія.
Хоча  черства  худорба гнилої душі  вже озлидніла.
Диво, як біла,  як воркотуха  враз  стала  чесна.
Знахарка сьогодні вражає, -  уміло декларує  
під час трапези власний мільярд готівкою,
вкрадених  гривень з  бюджетних нестатків,
у  зубожілих  мільйонищах власників.

Оце  -  голова! - за нею небачена підлість вайла.
Ой, ця  водомийна гнійна яма, -  виручка  злиднів!
Тут  віртуози ворожать розпорошеними схемами,
мерзотники відчужують недостовірні відкати на верх!
Дійсно, володар високої брами, велить кричати:
-   Хто тут  гидує ржавими шпичаками високої брами?
-   Ви, бугаї, з департаментів,  з адміністрацій!!!
За високою брамою у  хлівній ямі уся наша рать.
-   Вовкуваті ренегати-биндюги, полчище надутих перевертнів!
-   Ви відрікаєтеся від посад  та пагонів – і тікаєте за бугор.
Відьмаками марудиться – невидима  ляпота паскуд!
З упрілим волом  воістину  в салоні  лексусу
смердить вікопомна вітчина зрада 2014 року!

Від виручки волохата гидота відзрадилась,  як німа.
За шестиметровими  парканами в козині
навигадували собі   оборону захопленої землі.
Така віроломна директива  -  зріклася усіх патріотів!
Пузата убогість з гнилими вирлами гурмана
вертиться в кріслі, тупо волає з мобіли вістунам:
-   Здавайте,  виходьте, ніхто вмирати не буде!
-   Зарозуміла високість приймає  парад.

Від зради в  інструкціях  - відцуралися печатки,
Від таємних вказівок – відкараскалися відбитки.
Від військових спеців  - відсахнулися генерали,
Нелюдима ясніла вулицями і вкупі з гурманами
щезала у чорному бентлі  -  зрада ставила спектакль.
Товста холера виряджала злодіїв і  ледарів  на схід!
Огидна з гультяями зрікалася  всього  заради грошей!
Негідників дзиґа у справах нетрів виставляла шнурів.

Наша публічна мерзота виблискувала екранами,
Від  крутої сволоти   відомщала усім без відома.
Гомін товстих  з верховної гниді: «краще здатися!»
Нудно гунявили  вирлоокі: «усім наказ відійти!».
Халтурка паскуди висувалась  на власність народну
і лунко вибухали бойові склади – так коїлась зрада.
Невтомна й лиха на шкоду, висолопивши язика,
як тільки мала нагоду, то крала усе і всю туалетку,
як державне  добро,  продавала на «Юності».

Верховний лайдак  пірнав у  фінанси і вправлявся з офшорами.
З підхожих упир стягав  транзакції на користь витівок.
Капиш балакучий з  паскудними  витребеньками
знизу  догори вичавлював з усіх потоків останню кров.
Вродливий  з Рівного  у кодлі шпани ощадив злість
і  цілі банки у  сейфах в броньованих  льохах.