ми читаємо «Міфи Древньої Греції» п’ємо яблучний сік
на стелі павутиння сотні старих книжок вкриваються пилом
всі ці історії з’їздів ювілейні промови які вже не обміняєш на історичну прозу
що перейшла у золотий фонд дитячої літератури
навіть фізика для вишів застаріла лише міфи Древньої Греції
залишаються на своєму почесному місці шкільної програми п’ятого класу
ми креслимо схему ідеального сценарію свого життя
боги кидають жереб сперечаються мов у малобюджетному серіалі
ким зі своїх улюбленців можна пожертвувати незначною фігурою на дошці
можна викреслити з сюжету життя зведене до холоду
відсутності всього як стелі над головою
кого зробити головним персонажем людиною без властивостей
фотогенічною прикрістю обкладинок кого занапастити
всі вартують одного й того ж почуваються зле
досягають фінансової незалежності купують абстрактний живопис
кого зробити головним винуватцем своєї свідомості
прискіпливим читачем коректором для кожної літери сміттєзвалищем епілогів
весь біль невимовленого життя складати у файл без назви розширення .doc