День повіки місту піднімає
У дзвінкій, мов лід, морозній тиші.
І його цей рік, що вже минає,
Ввечері в свої скрижалі впише.

Впише все, нічого не забуде,
Все, що добре і усе негоже...
Добротою день відзначте, люди,
Бо змінить вже вписане не зможем.

Щоби потім думка не гнітила,
Не лишала сну у ночі темні,
Що цей день ви просто загубили...
Ні, скоріше, прожили даремно.