Я – пілот… І нехай на планеті чи в вирії власних тіл ми усі пасажири є, та коли курс утримує флот, я не є пасажир, я – пілот. Одного… Не згадають і у епітафії самоту без книжок з астрографії. Тож, відлюдники світу цього, вам бракує мене одного. З неземних… З лоцій взнаєте, ставши читаками: зорі є розділовими знаками молитов, гасел та позивних і з земних далей, і з неземних. Кораблів… Рубки з нами – то неба трансмітери. Розумніші за цифр тільки літери, трансмутованих в них голосів вже не з тіл. А з віршів-кораблів.
|