укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44614, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2020.08.07
Распечатать произведение

Сергій Негода

Кіхе-кехі

     

             17:52-18:09,  4 серпня 2020 року.
      Два надпотужні  вибухи в порту Бейрута.  

Навколо руїни. Мене збентежив свист шкетів.
Це пожежа в порту! Чули сигналізацію.

На орбіті коптер веде онлайн
відео-стрім з порту Бейрута.

Аллах акбар! Аллах аврал! Пожежа!
Чули  підриви феєрверків на 9 складі.

Над старою висоткою елеватора  
піднялася велика сива хмара.

На перехресті електрокарів сигналять.
Переповнена стоянка кодлом  зайд-авто, все в диму.

Напівпорожня вантажна площадка кишить.
Колона пройд-фургонів вздовж елеватора.

Токсична духота у горлі першить.
Дурно, морська спека в порту.

У моїй  мобілці повно всіляких ботів  
пропонують онлайн сервіс Бейрута.

А на складі під танок чумацького вітру
шкварчить струм на портовому  складі 12.

Зварювальники шкварять аміачну селітру,
смалять штукарі на пекельній пательні.
Іскри феєверку. Спалах складу. Раптовий вибух.

-Іє, гре-е-! Ише-е-є! Коптер зник над морем.
Хвиля вибуху винесла все з порту!
Ніхто не втік. Оглушило! Осліпли! Оглухли!

Геть перебив кисень з переймів. Оніміли.
-Ге-ге-гек! Все-е! Хвисьнуло тіло! Брек-брек- авта!
Лиськ в очиська! Живий! Всеярий валить все!

Все-е-е! Повна контузія! Вибух збив з ніг,
і навшпиньки  виніс геть усе навкруги,
вшелешений інтермецціль. Ядристий грець!

Десь перестрів в щілині дідисько і того дістав.
Дебелий землетрус порту і міцний струс Бейрута.
Вицібнув хвилю і поніс у море  вантажі з кораблів!

Геть відірвав від причалів лайнери! Виськнув яхти!
Хвиськнув фетиш-контейнери! Гепнув  у море капітанів.
Збив хвіст морському вітру! - Збив старі стовпи.

Е-гей. Швидко, дурюк, лікаря! -  Єй-єєє! - Іч. Онімів.
Вилетів тент з бару. І вбік бичиськ. Завіяв чудисько.
Вибух убив одразу півтори сотні портовиків,
перекривив, розчавив, окривав і викинув в море.

Чи ти при собі, чортисько-смерть! Не стій тут!
Не встиг - а де брезент? В небі! Живий! Лисий біс!
Звибурливсь, звидзявулівсь, перебив усі вікна,
і заклубивсь. Зчепивсь на сопці в дереві,
- звертівсь, - і гепсь на садівника, -  вниз!

Дим і пил вибухового метеориту  витерпшив місто,
ди-им, іскри якоїсь хімічної бомби, - окрилився гриб,
запрудив гар’ю весь Бейрут.

Двері під’їздів  вилетіли геть із-під шпіцвіргенів.
Навіть гірше, вибив аксакалу плече. Стіни тріснули.
Щемить в плечі. Свердлить біль в хребті.
Пече лівий бік. Випередив себе гріх.

Вчепив річ, свекрухи і виніс шибки з вікон!
Грім вибив весь світ з-під ніг женихів.
Висить пребитий прицеп і розбитий смітник.
Де-не-де серед кличе: контужений без крил!  

Дід  звідти, він щез десь, - чули, істерить вереск,
навіжений шепіт мертвих метеликів у вухах,
і тріщить вершитель  долей мешканців Бейрута.  

Ти теж нічого не видеш, кричить лікар від кровотечі,
не виждеш. Підбитий стовп під весь склеп вежі.
Мучителі! Нищителі! Опустошителі!  Карателі!

Величезний вій-свердл крізь речі вивівсь з очей.
Ще перед вибухами мені приніс вчитель Ернест
білий перстень і відчинивши двері в зелень … вилетів...

Я- ледь вибіг… Це він, гидкий, дав відбій   перекликам біди.
Біда, біда свідчень, ди-и, диви,  який витвір, - штиль мертвих.
Нишпір зблід.  Здригнувся, приземлив всесвіт на місто.

Увалив  химер в пеклі брил. Гарь і вонь всюди.
Не смієш,  біль нервить, піт і слиз.  - Де ще взяти сили?
Зник  кисень. Переведи мене через цей світ мрій.
Звідки цей стрім, цей рев, цей грім,
ці голі каркаси стін, сліди тіней будівль.
Лице мадонни без сліз.  Тиша.
Біль рожениці. Переслід в небі.

Ви, в кепці, не смієте стежить.
Пречиста діва Марія. Жива!
Цей грім вистеріг весь мій двір.
Підвезете в лікарню.

Ти, дивись, ваш Сергій в синім береті,
а на вулиці злі люди,
під серцем ще висить сердитий грім.
Крик. Гвалт. Страйк!

Привіт. Я - капітан тимчасових сил.
Ваші претензії. Ви - свідки вибуху.  Так!

Евакуація перелесників кривдне цілий день.  
Ні, чорний лебідь жебрить в мене води, - а немає.

Ти знову весь в крові, Ісусе.
Збитий лисий череп з вінків.
Метелик сердить жертву,
зламані квіти на клумбах.

З моря летить чайка
над провулком і кряче.
Від вибуху весь світ тіней зімлів.
Одні уламки голубятні.
Білі голуби мертві.

З мерехтливих крил летить терпкий біль.
Ці тремчі каліки  вберегли чи не всіх бідних.
він пише вмент в її честь  текст пісні без рим.

Ви, Сергій - ви лікар?
Тут вже  біль, ви знаєте, це перелом, -
ще треба  зняти вам шок!

Петре, а свині - є різні, ви ж не генсек Челії,
Дякую лікарю! Скільки з мене? Будь здоров!
Через це мене відвели гетто, все це злісне.

У неї ці ємні рештки срібла легші, ніж треби.
Відчепись, ти не піднімеш його,  і не вирішиш,
переперчені  і нестерпні ліки. Лікарю!

Їх більше не тішили ці три хвилини вибуху.
В інший теплий день в Бейруті перерили би все.
Вилетіли некчемні силовики  з системи.

Це із ецбешників,  ще й із бідніших ігілівців,
префіксів, чи зеків, - ні се, ні те.
Ви з передніх не бийте всіх там.

Страйк мешканців сильніше нічних мітингів.
Ей,  звідки брехні такі, він,  упав від епілепсії.
Він не терпить цей біль і чинить гнів.

Від вибуху не вижив ніхто, навіть сильний тигр.
В приміщенні  бачу потріскані стіни.

Кричить лик в натовпі страйкарів. Стій!
Ти прийняв лики істот  після вибухів!
Тіні від істот в натовпі бідних вийшли на страйк!
Ти біжиш із натовпу захисників влади!

Ти в житті викрив в собі річ малих рабів!
Ти вільний псих виплив із яв, бо розумний!
Ти ідилія  кривд в вимірах правди вини.

Твій винахід - в ініціативі втрат у  сім’ї.
Ти  - гідність зірвана в драмах мрій і звитяг.

Ти виринаєш з акції краси, з вимислів провини,
і віддаєш цінність ликів мріям маси рабів.

На шпальтах прав виписані пізнання ниці,
власність влади над вимислами - віра в істот.

Ти, кмітливий, а твій привід свавілля,
визнав істинні ці м’які насилля  натовпу.

Як мені ненависні свавілля статі тіла
над видимими істотами  з підсвідомості!
 
Кращі вигадки лікарів - їхні діагнози.
Віра  в них - в царстві кривд підіймає війни.

Правда вироку - для нас шок - а ти із психів!-
це наше право натовпу - вибір самогубств  рабів.

Ти живеш на тлі смислів,  практик і клінік  життя, -
а де ж це твоя дисципліна? -
А де твій маяк індивіда влади?

Психічно хворих істот лічать мріями,
а лікують правилами міцної нарації.

Ніжні мрії в тіла, ай, не такі, як білі
нарциси для місяця, які завжди світлі.  

Біль - це напівжива кантата для психів,
а не для вищих наглядачів влади міста.

Тінь витріщилась в себе, і скривилась.
Бідна тінь ніяк втямила гідність світла,
і впізнавала себе в собі, віч-на-віч.

Міцні натовпи стали хамами над випадками.
Абалдіни архаїк зі святинями нації впали.

Ти, дивак, бачиш,  які сиві німби в старців.
Втішся, я - важний гість із ваших втіх і гріхів.

Із  стиглим насінням арія з орави вибігла тінь,
вона закидала в ріг гамак лих і бід міста.

Тут, якийсь бідний, підмітав мітлами,  старий міст.
На цих мітлах він колись літав з Дністра в найми.

Мітинг  натовпу злих в карнавальній драмі міста.
А  завтра геть вивідають смак ницих митців,
і ці бідні виманять три терміни життя для себе.

Зіпкар сам вийшов з маси, визволив себе із свідомості міста.
Виспіривсь, як плід, в брязкіт злих і наглих істот світла.

Він пішов сам за вчинками злих - в дикий переляк  війни.
У видатних масках білі писарі, для яких тихі лікарі - це алібі.  

Ти - зліпкар, ти виліпив віями витвір змія в порту.
Стій! Ти, нахімічив, ні, я вичавив виразки на тілі гадів.

А ти вчора виставив  мертвих істот  із міста живих.
Лики закралися під виниклий стіл. Висвіти  їх всіх.

Ти, вільний Макар, а ця відьма, в закамарках
міфічна Валя, пішла і звільнилась з архівів.

Ваші діти самі з’являлися в натовпі
з усіма закарвашами війни щасливих.

Змістився хайп маси, - хтось накивав
п’ятами в батьківські
чистилища, в новий хайп Ніфігая.

Ти - частка фантазії, ти - злякана і рідна, ти - мати,
твої дикі ярмадітей  в набряках  кризи світів.

Війя в кривавім плащі рівна виріям мрій.
Запізнилась вона, але встала,
як навівалась зрима,
шпарка мить над війнами.  

Залп! Тиша! Раптом німа маса, заверещала
смішними диваками, вбивцями, крикунами.

Віра вогнем в’їхала в  натовп, - яка тяжка ніч!
Крик! Шок! Її різні місії  сліз та чисті візії лих!

Так, її баскі ластівки виринали з майданів
в блакитні рани країни! Маси людей вимерли.

Під твій приїзд, я випив вина від лихих бід.
Зірвана хвиля  відкрила сивину білих  крил.

А підбиті стрижі літають над  натовпами мертвих.
Із білими крильми чорні чайки з Мертвого моря.

А скрізь тисячі жаских квітів вітряниці
видно надламані  стовпи на вулиці
і на них цвітуть ярі нагідки.

А в руках підсвітилась  карта  зірваних дротів.
А яка тут найбільша  різниця розбитих офісів
фінансових еліт з США  чи з Берліну?


2020
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании