Ознак пора осіння низку має
І ними відмічає рубежі.
Найперша - коли в вирій відлітають
Малесенькі птахи - стрімкі стрижі.

Лише ударять Спаса перші дзвони,
І світ заповнить звуків цих краса,
Природним підкоряючись законам,
Стрижі здіймуться в сині небеса.

Й за мить вони розтануть в піднебессі
І їхній свист замовкне в вишині...
Побачим їх, як знов земля воскресне
Після снігів й морозів, по весні.

Хоча ще очі тішить ніжна просинь
І сонечком засіяні світи,
Стрижі ж віщують, що прийшла вже осінь
Й нікуди нам від неї не втікти.

Вона ще, правда, наче та дівчина,
Що так сміється гарно й заграє,
Однак вже серпня друга половина,
І осінь скоро вже візьме своє.

Хоча нам що, ми й так уже осінні,
Своїх років минулих сторожі.
Та й про майбутню осінь уже нині
Відльотом повідомили стрижі.