І
Ти вивчив структури видів
усіх крутіїв і їх сутність вуйків.
Із вмісту їх усіх рівнів і усіх вузлів в дії.
Звідки білий струмінь друїдів? Звідси!
Із тих знімних слів тільки пухир.
І дві силки із музичних дисків U чи I.
Дивись, вислідив, із виклику пісні видні
вічні двигуни внутрішніх типів.
Тільки відсутні ключі, типу гнучких слів.
Випливли сюїти із різних фікцій і впливів,
від них був стрім. Хід. Стільки ж пишу.
Виручив цілу вулицю. Вилучив приски.
Стільки утисків. Визиски вискуб усі.
Дурисвіт з'їв іриску. Висвітливсь, призбурів.
ІІ
Ти їм у стрічку виніс змінних функцій?
Ні. У здирщину сублімуюсь від чітких звуків.
Від ритмів, чую біль більших букв у титулі. –
Щілини, ці нулі, - ні відміню їхні дискурси.
Тричі кручу мишку, її фізичну структуру, –
Тішусь вигідним в ширину USB. Лідирую.
Їм під силу зсунути вбік друк гривні.
Чітко пишу відступ і тисну в лінійку,
вниз тисну лівий виступ у мишки. –
Чичиркнув мишку. Диркнув. Зиркнув.
Мій вихід із внутрішніх примх в кумирню.
У міру впливу ідуть усі функції,
Знімні диски йдуть у хід.
Три пушки змісту їм під відступ.
ІІІ
Втик від циліндру, - ідіть в ширину лінійки!
І цю, іншу стрілку, в списку висію їм.
Ці винні душі з глибин прищурні,
всюди привітні. Їм лиш смисл вижити.
У суті чую щирі звуки кручини.
Ти біжиш із милуні - виринути, -
від буйних слів, пузиритись уві сні.
Ти біжиш від віруні в чуйність.
Їх дію кудись туди в підлюнки ріючих.
Люблю сіру Віру. Успішну. Вільну.
Гублю білу Кіру. Стильну чувирлу.
Чудю в міру хвилю струни. Звучить.
Тиху пісню грію в душі мишки. Жду.
Тішусь. Мрію. Смію думу відкрити.
IV
Люди. Тісні груди. Руки всюди. Муки.
Виск. Шум. Писк. Стук. Тиск. Грюк.
Звідти цілі духу. Звідси милі труху.
Туди гулі-трулі. Сюди кулі-жмучі
Іскрить. Чую глум . Сумую у Юлі.
Купив квітку. Чисту, хрустку силу.
У друзів -біль із звуків. Устиг душу стирити.
Ризикнув віщун живу і ніжну чути музику.
Люблю мушлі пісні з Грузії. Кудрі сивії.
Трудні будні, - і труби диму чути.
Чути! Дужі звуки війї.
Зиму звичну жду.
Путні будні тут.
Відкрив чуйну пісню білій душі.
|
