Подякуймо і мертвим, і живим,
Схилившись у низенькому поклоні,
Хто жертвував усім життям своїм,
Закривши серцем блок смертельний в Зоні.

Вам завдяки ми досі живемо,
Народжуються діти і онуки.
За світ, яким упевнено йдемо,
Ви винесли важкі, нелюдські муки.

Найвищу пам'ять заслужили ви,
Бо маєте на неї повне право.
Вона жила й живе межи людьми.
Якби ще пам'ятала б і держава...

Померлим — вічне царство в небесах,
Живим — іще багато літ прожити.
Хай буде добрим ваш подальший шлях
І гарним, мов волошки в стиглім житі.