Відгуляли грози, відгриміли,
Літо повернулося до нас.
І липневий день, хороший, милий,
Подарує сон в вечірній час.
Той сповиє ніжно його в тишу,
Розфарбує в кольори зорі...
У вечірнє небо місяць вийшов,
Щоб ловити зорі в ятери.
А вечірня легка прохолода
Гасить вир думок у голові.
І назавтра на ясну погоду
Знов лягають роси по траві.
Згаснув день, неначе сам Всевишній
Жовту свічку сонечка задув.
Нанівець зійшов він, зовсім вийшов.
Дякуємо ж, дню, за те, що був.