укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44614, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2022.01.07
Распечатать произведение

Сергій Негода

Різдво в Хуторах

Вийшла хутірна
Коляда на стовпову,
змахнула крилами
янголят з небожатами.
Зимова сурма гудить
 десь там, в харащах.
Звідкись визгук далечини.
Відгул в Хуторах. Підслух.
Варить спирт чарівний
 сонцевик із звіздою.
Радісна завірюха бігає 
за вертким сірком по сліду,
навкосяка за котом-вогневиком.
Гінкий. Ніжний, нічний сніжок.

Ядрений, отакий волосний
більмає лобом  
в свою смарт-дибілочку.
Домові співають коломийки,
 на дозвіллях переїжджені з Дону.
Їздові кочують
на гнідих з харчами,
тихо ходять з майном
Від клунь і до хат, от, ваш світ,
а це ваші діти пішака півсела
через ведмежі чорториї,
з вороними коржаками
на нових санях, на старих конях.

 Ціла діжа світлого снігу
на старому даху крамниці,
прибери це стійло,
та прибери цього шармака,
 нічия ця халява, її підвозять
 на легковику до катраги.
Сторчака корогва
у огрядного степовика.
Гомонить дзвінко.
Лунає відгомін дзвонів.

Ат, пощезла ланова,
ач, як вона - за межами.
Стара скупиндя в густках,
на вожжах, бувай!
В пуховичку гамірна
худорба, шумить у вухах,
дошкуляє поясним
жировичком бубончик.
А дітвора розважається
з гори, а на санях - дідько,
 і, гальмуюючи ногами,
випадає з дошки на сніг,
і звалюються усі діти з санчат,
як на штрафному сано-візочку.

Сива борода волосного
вилізла назустріч.
На щастя! Крижана річка,
жартівня рибалок на ставку.
Лиха вереда забігає
за грошима, як, - ну, то так!
З обіду заходить ватага,
ціла дитяча орда в двори.
Навкосяк ланцюг,
співають орлята "Нова радість".
Свіжих грошей, вам нема!
Проте є срібні гроші для кожного.
Цукерки, курага, шоколадка.
Яка солодка халва.

Назустріч вертеп.
Руда коза-дереза.
Старий балда в колодках.
Забавляє мітла Яги.
Пес Яйла гуляє голяка.
Весела братва стриба,
тим той ба, - я, як стара волхва.
Завзята сага для хору
подільських дітей з вулиці
звучить храмовий гомін
 від благого Божества.


На снігу дзвінке сум'яття
в'юнких дітлахів.
Сонячні зайчики.
Бігає худий, якісь дива
висіває зернами,
Громоздить кропиву.
Хвиськає чітко хор.
Біла пилюга радо
хвалить за передові хліба.


А тут звідкись городська
баба-яга в бурі зі ступою.
смішно, як чудна вертіжка,
в котлі  смарт-дрон, і зв'язкова.
Чи ти бачив, яка снага-пурга
на смереках! Ей, крута биртюга,
шо це за відкуп, чи платіж?
А  як дати по макітрі,
якщо клопітною серцеїдкою-кочергою
поворушиш в печі, то шо,
теє, ніде, тут немає банкомату.

 А Господь, що не роздає
вам дари інтернету?
Смерч-шульга  тре лід
терпухом під мостом.
Блага чиньба одна
на похвальбах та в ходьбі.
Овва, коні, - як шмагає батога,
конон шугає нагайкою.
Бігає кабарга з мужвою.
 Викликає вогні.
Вся юрба - в шабках
розтискає юрму.

Феєверки-стрижі,
раптом шарові блискавки.
Центрова вереда - зима
зацифрована в густках.
Чудна панва - з слугами,
сурмлять вітри над хоромами,
йде і вимагає мольби,
 гульби, а не сівби.
Хутко гойдає татарва
 гладку булаву, кріпка,
ховає під пахви держака.

 І лунає радість.
А малий Сагайдак
 дзвінко хвиськає язиком,
щімко колядує на чудські
жнива. Східчини на Різдво.
Який хваткий путьовий
всеблагур в храмі.
Молода вертлюга Ужва.
Ото клопіт і щем.
На санях сітьова  їзда,
повна чехарда.

А прудка мала вже
на немалій каруселі.
Рвучко вивертається
і гойдає карусель,
галайдає і ворушить ліктями,
втягує, гойдає.
Розгойдує засніжену карусель,
геть навідмаш підтягує,
навідмах стегнами,
вперед і назад,
 присідає, і вгору, і вниз.

Хмільний цирк, кульгає чортяка
і шпарко хвиськає кнутом.
Жаский привид зі шворкою.
Сива кіптюга накрила
 білими картузами гнізда.
 Крива смага горба
на чолотьбах завірюхи.
Голосьба в шинку. Хвощовий нюх.
Віддих прикрашеної сосни.

Раптом чую сміх. Відклик сходів.
Підкуп відлисків в очах. Вона.
Дармоїде, ти чому незакоханий в мене?
Намазана хохітва на підборідді.
Заходь, ідоле! А хто тут самоїдка!?
Весела із підстрибом, ой, лихобідонька!
Бозна, як віданна на різдвяні відзимки.
Цьом-цьом...- і крутіж навколо, -
цьом-цьом... хтозна-звідки...ця сніжка...

2022
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании