Нетяги без роботи,
міцно зшиті увальні,
харпаки без метрик,
з удару дуба вишибають,
шантрапа без клепки,
разом ведмедя завале та удаве
холопи без грошей,
а дородні, як пани-баламути,
бомжі без житла, і не замарані,
бахури без сімей, але й веселі,
вільна братва бородачів і брюханів
як годиться у місті, знайшли користь,
організувались у дружину-артель.
Хто зараз малий, той завтра великий.
Озброїлися люди гострими чепеликами,
кривими пугами, лайливими батогами,
нагайками, кнутами, ретягами,
ціпами, швайками, шпичаками,
самопалами, ружбайками.
Заварили релець своєму запєвалу,
злому гаспиду-отаману Вінику.
Гріх не біда, якщо слава бідова.
А нам лише справитися з лихом,
то всі знатимуть і кланяться ще будуть.
А хитрі замашки гожих мужиків,
то ж не понти свистунів,ледарів,
пацанів, шаркунів, шмаркачів.
Суворі, давай баляндрасити
з пастухами,  котрим - всюди щастя,
як свавільно базарити стада на ринку.
Грошей ні копійки, а слава
йде містом від соколів-опришків.
Збирають легкі дари з усього ярмарку.
Усіх гендлярів поставили за столи
під міцну кришу. І далі піднялися,
рахманно бідують собі у свитках.
Дружна бригада бригадиром славна.
Клопіт і хлопоти - усе рішають,
голова не чекає хвоста,
бо в кулаці усі пальці рівні.
Кого в начало, а кого і під мочало.
Дуракам закон неписаний.
Хай добра слава в кутку сидить,
а їм худа праця дорожча багатства.
Впала напасть гаспиду від грози.
Купив трактор без гайок на електриці.
Трактор мерседесу не братан.
Великий апарат, проте керує;
а маніпусенький робот, проте  носять.
Бо штука - не в грошах, а діло - в розумі.