Ошатненький прес-центр інформагенства.
Шо! Чо, вирячився, як не свій.
Ваше преосвященство, я із смиренням.
Цвенькіт стаканів мінералки. Дякую.
Ловкенько наковтався. Все усім видно.
Чудно. Дотепник поплескотати водою.
Майже захлебтався наклепник.

Гримить голосом прожектер
ефемерних акцій, як мегера,
він у ролі антерпренера
доктрин з-під пера.
Сіренькі обличчя журналістів
з телепання халеп
для недотеп під фанеру.
Безпрецендентний презент манер,
компліментів дурепі від конкурентів.
Перелистав усі папери перед камерою.

Бистренько заходьте. Чекали довго?
Щиренькі кореспонденти від химер.
Багатенько буде всього
на прес-конференції.
Почнемо з перепалок. Запитуйте.
Почалася турбуленція
причепливих гетер.
Суфлерка, як пантера ковожера.
Свіженькі витребеньки
від пухленьких резонерів.

Дивненьке дзеленькання.
Буботить і бурхотить. Жлуктає слова.
Тарахкотить пришелепуватий дзеленькіт
трьох смартфонів в футлярі сутенера..
Моторні секретарки у риженьких замів.
Скоренькі походеньки темними офісами.
Наковтася слів, лишень з кишеньками
полепетав і запалахкотів злістю.
Зелененький вертеп з трепетом
в дзеленьканнях, точно зателенькнув усіх.

Зараненько входить в зал защепнений.
Усі опам'яталися, затріскотіли апарати.
Скромненькі відсебеньки хитреньких.
Моторненькі оператори зі світлом.
Жвавенькі побрехеньки тихеньких.
А тут лагідний ляск дивертисментів
від ласих западенських націєнтів.
Жовто-блакитенькі лейби в очах.
Розлітаються, палахкотять. Війна!!!

Якесь жертвоприношення слів радості.
Бистренький тень-телень, коротенький,
гостренький спітч-бренькіт. Задихався.
Вередливенький і гаряченький настрій.
Сентименти натхненних в асортименті.
Шалений джентельмент з акцентами,
з бездокументними патентами на зброю
записався в міське ополчення.
Навождення манекенів, роботів війни
з буденними аргументами.
Знову видає лепет одкровення
компетентного резидента,
однією реплікою  зірвав
аплодисменти  інтервентів
з індульгенціями-благословенням.

Відомщення дикенького з Диканьки.
Навіжений опонент в момент
став безпроцентним інтелігентом
на восьмому році інформаційної війни.
Чепурні функціонери, як пухленькі боси.
Темненькі костюми шкуродерів.
Лишень невідчепні від панікера
пильненькі асистенти безпеки.

Раптом паніка мародерів у крючкодерів.
Зірвалася косерва з червами!
Оце бабера! Баядера з аферами прем'єра.
Халепа. Немилосердне розсвердлення
твердих нутрощів стерви в серьгах.
Червоні бар'єри з маркерами полімерних
мін помічені людожерними
парламентерами. Жесть перервана.
Пішли понти і треші партнерів-
фантазерів. Воскресли угашені і зів'ялі.

Угашені тіла  в носіях криптовалют
на ботофермах не знають перешкод.
А зів'ялі душі на  смердючому колообігу
в суді предвічності чекають
озвірілої відплати за скоєнні злочини.

У цьому пеклі страху
лазе одне п'яне в Україні,
серед халеп, серед лиха і біди
після прямого наїзду
п'яного олігарха
на живого перехожого.

Від пруху такої крипти,
зачинились усі нічні клуби,
аеропорти країни,
і літають тільки чартери.
Їхні власники у плоттях,
короновані вори в законі.

А там, де закриті офшори
для безсмертних останків,
живуть наші невидимі смертні.
Їхні уявлення переносяться 
за океани в чужі світи
до теперішнього гешефту 
від війн між світами.

І  тільки там десь чекають
на скорий час перевтілення
кінореалії знаменної битви
в уяву сьогоднішніх філософів,
в утопію вільновідпущеного
віруючого в підсвідомості.

Тепер в мережі  нові доповнення,
є можливості реальних біоресурсів,
слухів, запахів, смаків, інтуїцій, думок,
інтелектів, уявлень, потреб,  інтересів,
емоцій, сенсів, історій,  теорій, знищень.

Отаке протистояння на  крові
між притомним табу в мережі
і неприхованим бажанням,
свавіллям імперій,
анархій монархів.

А що в тобі від прадавнього духу,
аби ти зміг здійснювати в уяві
розп'яття плоті на високих хрестах,
і вознесіння перлинок чеснот
воскреслої доброї душі
в   мікро-океан Всесвітів.


В азарті вигадана радість
під мирщаві пампаси запальних.
Казани залишіть для хтивих маразмів.
У кожному серці захисників
незборені чари України міцніші,
ніж всі сили і наснаги
московської банди.

   
Вразила краса козацької ватри.
Наливні куп'яни. Роз'ятрені рани.
Забуяла і змужніла наша сага України.
Лірична Надія марить марево.
Філігранна Марія перев'язує рани.
Добрі долоні жінки привітали світлі віки.

Ти бачиш, Харків, тисячі міріади святих.
Північні шамани кричать із вікон храмів.
Наші засмаглі діти в рамці тисячоліття.
Скільки днів стихії я вивчав їхні манівці!

І вийшла активна армія киян на майдан.

Пригадай! Молоді соколи на граніті. Брати.
Як сотні міцних лав не схилились
під самісіньким банком, і вийшли в  бій.
Над ними із вікон казарм капітани,
навіжені снайпери підсікали
ярі очі патріотів.  Вбивали і вбивали.
Кров'ю спливали брати, вирував Київ.

Небесні титани видерли із пазур Москви  вільну Україну.
Виснажились сили.
І вороги вже розпанахали жили
вільної України.
Знаєш, ми тільки вибороли гідність бути вільними.
А тепер жива міць України виринає у хвилях Дніпра.
До сих пір ідуть криваві жнива.

Заспівала свій рай дітям
така  гарна земля.
Радій світами вільна Україна
і більше не ридай,
але виборюй все сама...