Ольга Брагина

колишній світ залишиться без тебе як колись бо світло вимкнули і світла
не буде більше знаєш тут лишається лише любов і цятки ліхтарів ми заблукали ми полишили свій дім
ми - мерехтіння сенсів кожен щось говорить про життя ось життя не те життя що справжнє а те що десь колись було мало могло бути
дзеркало тріснуло всі скельця в серце твоє впилися жалом всі скельця визбируй
колишній світ залишиться ось він світ ось воно світло ось світло є ось його немає
ми на гойдалці теревені всіх сусідів імперії падають тобі на голову з верхнього поверху
колись все це було потім мабуть теж буде але хіба ні якась там таця антикваріат зерно має вмерти щоб прорости
колишній світ стане світлом
з усіх усюд їдуть потяги дзень-дзелень все що є чекає тебе
дерево стане травою дерево стане снігом
дерево стане шкірою палітурки
все що чекає тебе стане тремтінням плоті
перетвореної на повітря темряв життя

О ресурсе poezia.org \| Новости редколлегии ресурса \| Общий архив новостей \| Новым авторам \| Редколлегия, контакты \| Нужно \| Благодарности за помощь и сотрудничество		Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра \| Интересные ссылки \| Конкурсы, литпремии \| Фестивали АП и поэзии \| Литературная периодика \| Книга гостей ресурса \| Наиболее интересные проекты \| Афиша концертов (выступлений) \| Иронические картинки \| Кнопки (баннеры) ресурса

***