тіло пам'яті знає що ти вже більше не ти різні шари скорботи проміж нас виросли
ми не рівнялися на те як має бути але все одно все відбулося
тло сіре для всього що ти собі вигадав ці затишні куточки свідомості куди не сховатися
ось цей гламурний лук ось ця бездонна прірва
йде дощ люди грають у шахи хто виграв нарешті он безхатько на лавці
тіло пам'яті не знає навіщо йому ця інформація просто так напевне начиння тексту
якби ми бачили сенс в усьому що стається щоразу
але жодна відповідь тут не є вірною лише здається що могла б але ні
сіре тло розривається ось цей цупкий папір якісь залишки фарби на пальцях
що там за цим сірим тлом багато каміння на березі моря
ні я туди не піду боюся вода холодна хіба купаються за такої температури
ні вода холодна я туди не піду