коли ми всі не прийдемо туди де час кидати в нас каміння
каміння струму та любові пестощів життя незайманості смерті
коли ми всі не прийдемо туди що мова каже нам ти напиши ось це вся мова тепла квола
любов моя я знаю весь твій шал я знаю все життя яке ми разом не прожили тому пробач мені цей сум любов моя сумна тому що смерть колишня
заколисала нас в одній колисанці ми тут лежимо удвох нас гріє холодний льох ми прийшли на цю здибанку здерта шкіра
о ти свята Женев'єво моїх очей о ти темрява плоті
коли ми всі повернумося сюди для нас відчинять хвіртки кав'ярні суди для нас відчинять все разом
тебе позбудеться дерев різнобарв'я квіт пробач мені цю образу
любов моя ми вештались і життя нестримане і пусте полином вічності проросте і нас розпеченим палом
врятую твоя колискова ця могла б не бути пробач моя
теж надто була замало