укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44608, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2024.06.17
Распечатать произведение

Сергій Негода

Баламутні галайки

гудить лютю блиснув вибух
влучив у баюр бахнувши валун
адзуськи грунт заглушив вихр
луснули друзки як мухи навкруги
знищили домівку біля грушки
струснув  усі жмури з божниці
розлетілися грудки і духи з дубів
видушив вигук мурчик на дрючку
вигнув лапу не може ступити
контузить війна вбивчою силою людей
згубили беркути живу днину  не ймучи  
бовдури рванули дві вирви в лузі
звихнуті круки крутять круги муків
віщуни-сюрчки трусять звуки сурми
блимнув лелека і брикнувся
миттю лелечення випурхнуло
з вискубаного гнізда
вловив огидну  криву бритви упритул
в лиху садибу крикнув джину
висмикнув і встиснув у глину ринву
ледь встиг з'їсти вишню

Ходячий мряк
в дерев'ячому бараці
скубе моє нутро
Блукаю з бідолахами
за осяяними гаями.
Яскраве моє битіє-житіє
знову не встереже вечірня надія.
Учора недописане досьє в жбд
на післявчора, а сьодні - витяги для убд.
Причаююсь у путящі нашепти
самому собі. Ой, видно, здурів!
Передбачаю втрату долі
під жвавість стріму над дорогами.
Незрячий вирячивсь у стопорі
на добряче розбите залізяччя.
У вухах шумлять бджоли,
геть непомітні в уяві вирії,
мертві примари переді мною
блукають в дерев'ячому бараці.
Маячать лисі горби з траншеями
із звитяччям вояччини
в єралаші боїв. Значить живі.
Розгардіяш планів на удачу
не переіначити,  три душі - на опорники,
бо немає чим усе це накрити.
Явні хижаки перешабашились
на сверблячці ударників.
Знову мні ішачити та маячити
над прірвами-задачами в оточенні.
Нетерплячка з болячками -
дрижачий щем у спині.
Тепер я не плачу  "Отченаш",
тремтячи внутрішнім голосом.
Клепачка з кусачками,
наїжачились страхи з жахами.
Скигляк із вертлячою косою
присів їсти свій хліб при мені.
Напризволяще загаююсь
в бідолашну пташку і лечу
на циганську дорогу
вздовж річки Вовча.
Де моє призволяще? 
Де моє непутяще? Де ти мріє?
Цей комашник бозна-де,
гуде на тім цвинтарі.
А мій мурашник  хтозна-де,
живе і лунає десь
у тім лісі вздовж Бугу.

2024
© Сергій Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании