мова говорить тобою мова прозора пробач всі ці речі мають зміст але ні хто їх знає
хто б не повернувся додому це буде вже не він всі ці блискавки сну всі ці колискові квітникарки у строях барокових століть самоти нас тут майже не знають
нас тут майже забули змішали всі ці імена кинули в шапку обирай будь-яке
мова каже тобі це знущання твоя самота це на користь лише тим хто є але все певне буде забутим
мова спиняється на кожному кроці вона ледве йде що там буде потім невідомо
якась суцільна помилка якісь розділові знаки
зринь подивись ця вода ці безмежні міста ці останні оклики проводжаючі покиньте вагони
мова каже що все це напевне просто самонавіювання бери те що дають потім й того не буде
серденько крається від цих пісень з радіоточки
ці тубільці самоти дивний світ нас полишив потому
виріши всі свої майнові суперечки склади речі які в тебе залишилися в наплічник та їдь куди бачать очі
непевність світу коливання температур