Опубликовано: 2024.07.24
Поэтический раздел: Мистика, видения

Сергій Негода

Оскаженілі

Ти забудь мене, знавісніла пам'ять,
зникни назавжди осатанілий привиде.
А чи мені немає гармонії у самому собі.
Ти, люто бідо, вже озвіріла в мені,
 ти знавісніле горе моє,  навіжене щодня.
ти, охижіла халепо моя,  така запекла.
я твій божевільний ураган в Україні,
Я ошалілий, несамовитий самогубець віри,
 забіснувався для тебе, світе дикий.
Амь, я позаприсутній у звуках життя.
 А ти хоч не плач повна стихіє війни,
моя навіжена злість коїть морок нещастя.
Я три роки убиваю найкращі слова без пісні.
Мій супокій  тиші після битви
у моїй волі душі, неначе напасть нещасть.
Замовляйте, рідненькі брати,
по мені негоду і буревії напастів.
Лети одвіче рідного майдану до  тих,
 кого ненароком убив кулею і словом.
Я лечу у прірву оскаженілим рахубою.
Я зниклий безвістим у битві душ за віру.
Не злічу розстріляних. Мільярди убитих.
Я третій рік в ярмі війн з болями усіх душ.
Ця смерть виникла у вітчизні невмирущих.
Набіло смерть обнулила тягар моєї поезії мертвопробуджених, святих любовей.
Бездушність мого подиху  до тебе світу!!!
Опорожнили мій світ, я живу без сну і снів.
Я не буду оживати щедрим, ясним, чесним.
Блискучо мінливий світ ні в чому не винен.
Я знову зник при зустрічі з вами,
неначе світанок за обрієм ніжного сонця.
Я знову згину отак у мороках на цій війні.
Я вмить спалахнусь під час лунких прильотів.
Прийдешнє негідне безсмертя моє
 збудило теперішні огидні драми оборони.
Звучать живі у полоні, гаснуть голоси німих,
невмирущих невільників у штурмі свободи.
Шкода, що давно минули слободи між хуторів.
А це  знову мені з'явилось життя на передовій, вклинилось в глибину тіл полеглих.
Невже, свідомий очима побачити
 початки цвинтарів вашого кохання,
заради наступної самоперемоги біди
в любові до будь-якого життя в Україні.
Це мій суворий крик невдач народжених
 достойників волі назавжди
щезає у пеклі війни оскаженілих.
Я  мертвий крикун успіхів сваволі і тягарів.
Наявний і невагомий трепет душі притягує
світло навколишніх проникнень усюди.
Спокійний людяний мудрий дідун зрадів.
Щей живо заспівав мовчун щирою любов'ю.
Добрячий блискучий відун йому підтакнув.

2024
© Сергій Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/55544/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG