одного разу всі прокинуться колись життя прекрасне скажуть саме ні ці двері відчини все стане так як треба нас колисали вигадки сумні напевне бурмотіли уві сні ті здогади записували потім як щось корисне тільки навмання нічого не навчило нас життя так просто так які безладні речі одного разу всі прокинуться і от ми всі прекрасні молоді щасливі дивись як сонця промінь обіймає нас як пагорби колиска мовчазна як все лишає світло та надію одного разу ти прийдеш сюди і все знайоме буде і просте і кожен крок твій розцвіте троянда дивись мій цвіте як любили нас прості сумні життя розпеченою лавою зап'ястків |