Опубликовано: 2024.10.30
Поэтический раздел: Верлибр, белый стих

Ольга Брагина

***

життя мов пігулка від смерті прокидайся щодня виконуй прості вправи
ось твоя підсвідомість воліє на кожному кроці затнутися ти це не ти ти це темна
тінь на паркані ось вправи на мислення кожного року нас менше
і не малюй це вугілля на плоті землі
життя мов пігулка дорослих ми креслення всі загубили
мало тут все це вміститися згубні ці координати
меблі що мати могли б тут яку-небудь користь
і не малюй цей попіл на тлі землі
всі Попелюшки імперії вії собі малювали
зайчики-котики-левики-мавпочки-тіло
має померти щоб кожна душа досягла своїх істин
і не малюй цю істоту на тілі землі
ось твоя підсвідомість нудна ці будинки епох неможливих
ці картаті сторінки життя темних вулиць зап'ястки
скільки тут не ходи твою темряву тут пограбують
бо існують завжди закутки що за тебе темніші
бо існує історія запитів Бог нас не чує
формулюй свої запити правильно ось каяття
як ця вигадка нас малювала сторінки губила
як ми думали ось все складеться та буде малюнок
дітлахи невимовно пласкі ця Імперія тане
як морозиво самий найкращий у світі пломбір

2024
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/55706/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG