розуватий потік Вовчої
любоньки-гримихи в мочарах
розпоталі курахи гимбові
з мертвоводи з путилоєм
лукавий грак храпаче гниловід
до мацюрів-мугирів лугів
у байраці терен-харцизяка
медові згари та солоні мгари
виграють  цапами межи джигунів
ломлячи головицю-лопушину
та п'ючи мучну росаву з чечви
руда терпить глумчу малалуїв
на скаженому майдані меленів
криві говтви-нетічі ганьки-мачехи
з кривавими бовтами боліт
волоцюга-огур хай як собі хоче
марудиться на ножах рубака
проклятий іде навпростець
всипає перцю по саму  зав'язку
од же капосний байдуже
сам біс не здобуде його серце
гайда рушаймо до бою завзятий
не кричи запеклий упертюх-служака
хай там що - одна холера - в один кінець
тебе лепського зграбного ніщо не бере
оказією з гамузом туди де гайворон-чаклун
готовий перегризти мені горло
відразу зривається вдирається вломлює
зрізає роєм куль вселення і ти живий
аж як полоснув вогнем  всеосяж
нечасто впритул спахує спритний
в ряд ставши рука-в-руку лице-в-лице
меткі груди-в-груди  плече-в-плече
умілі тісно один біля одного
найпаче вселяє несамовитість біль
надриває бліндаж звук черги
іще живі гирла від лиха калайди
іще вільні русла від мук межової
іще красні тарами від лютиці
у зворинах у калабанях німина
чаплина обава у молосі-воросі
боброві млини маджари-мандри
у купілях колючі пересажі провалля
мазурові язви запруди-ляльки
аж лящать завляди і плає узень
на любижнях коловоротів-шайтанів
люто кундрючать рожни матюшину
рвуть кощієву кропиву у розтіч
упороті костюваті крумани
малайці скородять землю полян
проклящі жбурляють круглячки  
лекечать галки на яструбів
орли крушать залежаних мамаїв
макітри бережниць курганів
шпанять макові видриці бугу
лушпарять багна лепехів дніпра
кушпиряє дибохорні кураї в колочавах
випалені голозуваті кріпкі очерети
в околицях джерела локвяні копанки
балцатулова водяна мельня стрім'яна
видрючані дебрі річища Вовчої
тремтять спалахи дрижать відблиски
вирячився банькатий на рев бурі
бринять живі душі аж відлунюють
літають вихрі дали маху смерті
бридко з відрази огида від осоруг
перехоплюють потвор крутять мартопляси
вишколені бехкають жертвуючи усім
витурили охлялого химеру в шию
вищать вимучені пошарпані кайдани
віддаляються блискучі круговерті
десятками тисячоліть дороги відступу
нишпорять і петляють з вивертами
втіває смерть ватаги відбувайлів
сміливі відваги одчайдушних героїв
верховод вичерпує огидні смерчі  
охочий випирає світло сонця
після неволі сміливі волають
яснішають хмари воскресає природа
гонять випинають вибалушених зміїв
виходить зі страху хурделиця мух
чути гомін міцних голосів гайдаїв
у цих гидких кошмарах витримки
відпружується щира душа  степу
вириває віялом невичерпані гарти
витрушує навстіж моє серце
ще он відколи аж-он-де
віддзеркалює
блакить у річці